Бернашівка

      Дерев'яна Церква Покрови Пресвятої Богородиці у селі Бернашівка Могилів-Подільського району - пам’ятка архітектури місцевого значення.
      Покровська церква у Бернашівці - одна з унікальних переносних будівель 18 століття.

   Існують записи про те, що стара церква із села Перекоринці (нині Мурованокуриловецький район) була продана і перенесена у село Бернашівка. Храм схожий на типові козацькі церкви Наддніпрянщини, але і має деякі відмінності.

   Церква Покрови Пресвятої Богородиці однобанна, пошальована, розфарбована у блакитні та білі кольори, трьохзрубна. Поряд із церквою стоїть дерев’яно-цегляна дзвіниця.

 

     У селі Бернашівка Могилів-Подільського району з кінця V – першої половини VІ ст. н.е. працювала майстерня ювеліра. Місцеві словяни-ювеліри були високопрофесійними і тримали тісні економічні та культурні контакти з районами Причорномор ’я, Подунав’я, Центральної Європи.

1. У 1990 р. археологічна експедиція Кам'янець-Подільського педінституту під керівництвом І.С.Винокура відкрила біля Бернашівки унікальний східнослов'янський ювелірний комплекс V-VI ст. н. е..

2. В одній із напівземлянок, яка загинула при пожежі, на долівці було знайдено керамічний тигель-ллячку і 64 ливарних форми, виготовлених із місцевого дністрянського вапняка та мергеля.

3. У північному кутку житла знаходилася піч-кам’янка, яка використовувалася ювеліром для плавлення металу.

4. Вчений простежив, що всього за цими формами можна було відливати понад 100 різних ювелірних прикрас.

5. Асортимент виробів великий: це ромбічні, дзвоноподібні, трикутні і трапецієподібні підвіски, підквадратні з хрестом і прямокутні поясні бляшки, підвіски у вигляді круглого медальйона із зображенням хреста, хрестоподібні підвіски з округлим завершенням, прикраси у вигляді відерця, підвіски у вигляді орнаментованого ромба з циркульним «космічним» зображенням та інші.

6. Але найбільш цінною у цій колекції виявилася ливарна форма п’ятипалої пальчастої фібули. Автор знахідки підкреслював, що такі вироби деякими вченими вважалися імпортами. Але форма із Бернашівки підтверджує місцеве слов’янське походження вказаних ювелірних прикрас.

7. Керамічні матеріали напівземлянки, вигляд виробів, які могли відливатися у формах, спостереження за стратиграфією приміщення переконали дослідника в тому, що майстерня функціонувала в діапазоні кінця V – першої половини VІ ст. н.е.

8. На поселенні були зафіксовані також три виробничих горни з вимощеними поблизу них кам’яними площадками, які могли використовуватись у технологічному процесі, пов ’язаному із обробкою металу.

9.У комплексі ці об’єкти створюють враження потужного виробництва і є доказом існування у тутешнього слов’янського населення високорозвинутого ювелірного ремесла і тісних економічних та культурних контактів з районами Причорномор’я, Подунав’я, Центральної Європи.

10. Матеріали із напівземлянки ювеліра зберігаються у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею.