Про вимоги та настанови до земельної реформи в Україні
5 березня 2020 року на черговій 40 сесії районної ради депутатський корпус підтримав звернення Всеукраїнського об’єднаного штабу захисту української землі «Вимоги щодо впровадження земельної реформи в Україні» і «Настанови до земельної реформи в Україні» .
Вимоги щодо впровадження земельної реформи в Україні
Нам, українцям, потрібен шлях до розвитку та добробуту через створення нових суспільних відносин щодо прав володіння, користування і розпорядження сільськогосподарською землею.
Нам потрібний суспільний консенсус, щоб розв’язати гострий соціально-політичний конфлікт, який виник на тлі запропонованої урядом моделі обігу земель. Досягнути цього консенсусу можна лише шляхом широкого суспільного діалогу.
Нам потрібна єдина національна програма реформування земельних відносин в Україні, котра стала б корисною цілому суспільству, а не окремим його верствам.
Для цього ми мусимо створити власну модель економічних та соціальних відносин - власними силами і у власних інтересах, спираючись на досвід наших успішних сусідів - країн ЄС, особливо східнослов’янських держав, що мають близьку до українців культуру та цінності.
Метою земельної реформи в Україні має бути виключно добробут людини, розвиток села та забезпечення продовольчої безпеки держави. Все інше - від лукавого.
Не через продаж землі, а лише завдяки праці людей, що працюють на землі, дбають про неї та про потреби своєї громади та цілого народу, ми досягнемо цієї мети.
Земельна реформа повинна відбуватися винятково на конституційних засадах, зокрема з метою забезпечення права власності Українського народу на землю (ст. 13 КУ) та її охорони як національного багатства (ст. 14 КУ).
Ми, громадяни України, реалізуючи власні права та свободи у відповідності до ст. 5 та 38 Конституції України, заради громадського спокою і процвітання України, вимагаємо від Верховної Ради України, Президента України та Прем’єр-міністра України забезпечити процес утворення та прийняття Єдиної національної програми з реформування земельних відносин, а саме:
1. Верховній Раді України – зупинити розгляд законопроекту №2178-10 від 10.10.2019 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». У разі прийняття вказаного законопроекту в цілому вимагаємо від Президента України накласти на нього вето. У випадку підписання закону Президентом звертаємось до фракцій Верховної ради про оформлення відповідного звернення до Конституційного Суду.
2. Верховній Раді України та Президентові України - утворити робочу групу в складі представників місцевих громад з усіх областей України, органів місцевого самоврядування, професійних асоціацій і аграрних спілок, профільних міністерств, комітетів ВРУ.
3. Результатом роботи цієї групи повинно стати утворення Єдиної національної програми реформування земельних відносин у відповідності до викладених в Настановах засад.
4. Текст Єдиної національної програми реформування земельних відносин підлягає оприлюдненню та схваленню в середовищі громад та фахових спілок, породжуючи, таким чином, суспільний консенсус стосовно його змісту та суті.
5. Лише після досягнення такого суспільного консенсусу Єдина національна програма реформування земельних відносин підлягає ухваленню Верховною Радою України та стає основою для внесення змін до чинних Законів України.
Настанови до земельної реформи в Україні
Реформа відносин власності на землю, правове забезпечення та грошово-кредитна політика держави повинна забезпечити:
· захист інтересів простого селянина та фермера;
· легкий доступ до матеріальних, дешевих фінансових, та інших ресурсів
індивідуальних селянських і дрібних фермерських господарств;
· спрощення ведення аграрного бізнесу селянами та фермерами;
· покращення інфраструктури на селі.
· запровадження державних механізмів сприяння розвитку індивідуальних
селянських і дрібних фермерських господарств.
Єдина національна програма повинна:
1. Розділити питання продажу приватних паїв, комунальної землі та землі державного сектору та створити окремі моделі обігу прав на землю у кожному з цих секторів.
2. Створити окремі моделі ринків: прав власності, прав землекористування (оренди) та інших ринків сільськогосподарських транзакцій.
3. Обмежити право володіння окремої фізичної особи - громадянина України, включно з корпоративними правами, розумним розміром землі на одну особу та заборонити продаж землі особам - нерезидентам України.
4. З метою консолідації земель у руках малих виробників створити систему державного регулювання умов купівлі-продажу. Встановити, що громадянин має право продати землю виключно державі або місцевій громаді.
5. Спростити доступ до землі громадянину України з метою ведення аграрного бізнесу.
6. З метою полегшення доступу до ресурсів створити нові умови фінансування та кредитування аграрного бізнесу.
7. Прийняти окремий закон про контроль з боку держави правил землекористування та якості ґрунтів.
8. Землі державного сектору повинні використовуватися для вирішення загальногалузевих потреб. Створити умови для розвитку аграрної науки, профільної освіти, селекційної роботи, відпрацювання новітніх технологій, районування сортів, агросупроводу та реалізації інших загальногалузевих потреб.
9. Спростити оподаткування малого аграрного бізнесу.